Євангеліє від Марії. День третій: Блаженна між жінками

Блаженство про вбогих духом скеровує наші взаємини з Богом, з матеріальними благами та бідними. Завдяки Ісусовим прикладам та словам зауважуємо, що маємо потребу в наверненні; що за логікою мати більше переважає бути більше!

Блаженна через віру

Марія є блаженною через віру в Бога, через свою віру, тому що Її погляд серця завжди скерований на Бога, на Сина Божого, якого носила у своєму лоні та на якого споглядала під хрестом. У поклонінні Найсвятішим Тайнам Марія нам каже: «Дивіться на мого Сина, нехай ваш погляд буде скерований на Нього; слухайте Його, говоріть з Ним. Він дивиться на тебе із любов’ю. Не бійся. Він тебе навчить наслідувати Його, щоб свідчити про Нього у великих і малих справах твого життя, у родинних взаєминах, у праці, у святкові хвилини; навчить тебе віддалятися від твоїх проблем, щоб дивитися на інших з любов’ю, подібно як Він, що не на словах, а на ділі тебе полюбив і любить!»

Блаженство і переслідування

Наслідувати Ісуса — це радість. У євангельських блаженствах Ісус каже: «Блаженні ви, коли вас будуть зневажати, гонити та виговорювати всяке лихо на вас, обмовляючи мене ради» (Мт. 5, 11). Хрест завжди є на християнській дорозі. Але будуть також переслідування, тому що світ не сприймає божества Ісуса, не приймає євангельського сповіщення, не приймає блаженств. Я кажу вам, що сьогодні набагато більше мучеників, ніж у перших роках Церкви. Дуже багатьох наших братів і сестер, які свідчать про Ісуса, переслідують. Вони засуджені, тому що мають Біблію. Не можуть носити хрестика. Це Ісусова дорога. Однак це радісна дорога, тому що Господь ніколи не посилає випробувань більших ніж ті, які ми можемо перенести.

«Блаженні» — означає «щасливі»

Ісус говорить про дорогу життя, ту дорогу, якою часто Він сам ішов, ба більше, якою Він сам є. Ісус пропонує її як дорогу правдивого щастя. Упродовж всього життя, від народження у Вифлеємській яскині аж до смерті на хресті й воскресіння, Він втілював блаженства. Всі обіцянки про Царство Небесне сповнилися в Ньому. У проголошенні блаженств Ісус закликає нас наслідувати Його, іти з Ним дорогою любові, бо вона єдина провадить до вічного життя. Ця дорога не легка, але Господь дає нам свою благодать та ніколи не залишає нас самотніми. Вбогість, труднощі, приниження, боротьба за справедливість, щоденні клопоти, переживання покликання до святості, переслідування та багато інших викликів є у нашому житті. Втім якщо відчинимо Ісусові двері, якщо дозволимо, щоб Він був у нашій історії, якщо розділятимемо з Ним наші радощі та турботи, переживемо глибокий мир і радість, яку тільки Бог, Безмежна Любов, може дати.

Ісусові блаженства мають революційну новизну, взірець щастя, яке є протиставленням тому, зо зазвичай пропонують ЗМІ, панівній думці. Для світської ментальності згіршенням є те, що Бог став одним із нас, що помер на хресті! За логікою цього світу, ті люди, яких Ісус називає блаженними, є «пропащими», слабкими. Натомість за будь-яку ціну виноситься успіх, добробут, зарозумілість влади, утвердження себе ціною інших. Ісус не боявся запитати своїх учнів, чи справді хочуть Його наслідувати, чи просто піти іншими дорогами (пор. Йо. 6, 67). І Симон, названий Петром, мав відвагу відповісти: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у Тебе — слова життя вічного».

Однак, що означає слово «блаженні» (гр. makarioi). Блаженні — означає щасливі. У час, коли захоплювалися різними видами щастя, ризикували задовільнитися малим; мати якусь «маленьку» ідею про життя. Проте, прагніть високих речей! Відкрийте ваші серця! Як говорив блаженний П’єр Джорджіо Фрассатті: «Жити без віри, без спадщини, яку треба берегти, без підтримки правди в постійній боротьбі — це не життя, а існування» (Lettera a I. Bonini, 27 лютого 1925).

Якщо справді виявите найглибші натхнення вашого серця, то побачите, що маєте незгасне бажання щастя; і це дасть вам змогу «невисокою ціною» відкрити та відкинути багато труднощів, з якими стикаєтесь чи не щодня. Коли шукаємо успіху, приємності, переслідуючи егоїстичну мету, то робимо з них ідолів, то можемо переживати хвилини сп’яніння, фальшиве відчуття вдоволення. Втім наприкінці стаємо невільниками, які завжди незадоволені, які завжди змушені шукати чогось більшого. Дуже сумно бачити «перенасичену», але слабку молодь.

Блаженство про вбогих духом скеровує наші взаємини з Богом, з матеріальними благами та бідними. Завдяки Ісусовим прикладам та словам зауважуємо, що маємо потребу в наверненні; що за логікою мати більше переважає бути більше! Святі є тими, які можуть більше допомогти зрозуміти глибинне значення блаженств. Канонізація Івана Павла ІІ у цьому значенні є подією, яка сповнює радістю наші серця. У сопричасті з усіма святими він і надалі є для усіх вас батьком і другом.

Величання, пісня вбогої духом Марії, також є піснею тих, які живуть блаженствами. Євангельська радість випливає із вбогого серця, що вміє радіти й захоплюватися Божими ділами, подібно як серце Марії, яку всі роди ублажають (пор. Лк. 1, 48). Вона — Мати вбогих і Зоря нової євангелізації. Нехай допоможе нам жити Євангелієм, втілювати блаженства в нашому житті й мати відвагу бути щасливими.

† Папа Франциск

https://synod.ugcc.ua

Духовність