Євангеліє від Марії. День дев’ятий: Марія — покровителька родини

Потрібно мати відвагу, щоб заснувати сім’ю! Потрібно мати відвагу! Це звернення до вас, молоді наречені, воно тісно пов’язане з цим покликанням. Що таке подружжя? Це правдиве і справжнє покликання, таке як священство і чернече життя. Двоє християн, які одружуються, відчули в історії їхньої любові Господнє покликання, покликання, щоб створити з двох, чоловіка і жінки, одне тіло, одне єдине життя.

Сила родини

У наш час подружжя і родина перебувають у кризі. Живемо в тимчасовій культурі, у якій люди все більше відмовляються від подружжя як публічного завдання. Ця революція у звичаях, моралі часто розгортає «прапор свободи», а насправді принесла духовне й матеріальне спустошення незліченним людським творінням, особливо найвразливішим. Завжди стає більш очевидним, що занепад культури подружжя пов’язаний із зубожінням та багатьма соціальними проблемами, які вкрай негативно позначаються на жінках, дітях та людях поважного віку. Внаслідок цього вони найбільше страждають. Необхідно наполягати на фундаментальних пілястрах, на який тримається нація. Її блага не матеріальні. Родина — фундамент співжиття і гарантія проти суспільного розпаду. Діти мають право рости в родині, з батьком і матір’ю, які здатні створити достойне середовище для їхнього розвитку та почуттєвого дозрівання. З цього приводу в Апостольському повчанні Радість Євангелія я наголосив на «незамінному» вкладі подружжя в суспільство; вкладі, «який перевищує почуттєвий рівень і поточні проблеми сім’ї» (п. 66). Не потрібно потрапляти в пастку, що будемо оцінені згідно з ідеологічними поняттями. Родина — антропологічний факт, а отже, факт соціальний, культурний тощо. Ми не можемо оцінювати її відповідно до ідеологічних понять, які мають силу тільки в якомусь історичному моменті, а потім зникають. Сьогодні не можна говорити про консервативну родину чи про прогресивну родину. Родина є родина! Не дозвольте, щоб вас оцінювали згідно з тими чи іншими ідеологічними поняттями. Родина має велику силу в собі. У цьому контексті мені приємно підтвердити, що з Божою допомогою у вересні 2015 року поїду до Філадельфії на VIII Всесвітню зустріч родин.

Родина сповіщає Євангеліє

Родина — головний елемент суспільства й «перший центр євангелізації» (ІІІ Генеральна конференція латиноамериканського єпископату, Documento di Puebla, п. 617). Вона — привілейоване місце, щоб скарб віри передавався від батьків до дітей. Діалог у родині та спільна молитва дають можливість переживати віру як інтегральну складову щоденного життя.

Родина будує суспільство

Божий Народ переважно складається з родин. Незліченною є сила, вклад людства, який міститься в родині; взаємодопомога, виховний супровід, взаємини, які зростають з віком; розділення радощів та труднощів… Родини — це те місце, у якому ми себе формуємо як особистості, а водночас — це «цеглини» для побудови суспільства.

Лімфа братерства

Сьогодні панівна культура є індивідуальною. Вона зосереджена на суб’єктивних правах. Це культура, яка роз’їдає суспільство, починаючи з первинного елемента, яким є сім’я. Безліч разів помиляємося, бо ми усі грішні, однак визнаємо, що помилялись, просимо прощення і прощаємо. Це добре для Церкви. У тілі циркулює Церква — лімфа братерства. Це добре і для всього суспільства. Але це братерство передбачає Боже батьківство й материнство Церкви і Матері, Діви Марії. Щодня ми повинні входити у ці зв’язки, і це можемо робити за посередництвом молитви, Євхаристії, адорації, вервиці. Так ми відновлюємо наше «бути» з Христом і в Христі, так входимо у правдивий зв’язок з Отцем, що є на Небесах, і з матір’ю Церквою, нашою святою ієрархічною Матір’ю Церквою і Матір’ю Марією. Якщо наше життя влаштується по-новому в цих фундаментальних взаєминах, то ми також зможемо реалізувати правдиве братерство, братерство, що свідчить, що притягує.

Зріла чуттєвість

Необхідно затвердити право дітей зростати в сім’ї з татом і мамою, які здатні створити достойне середовище для розвитку та почуттєвого дозрівання своїх нащадків. Зростаючи у стосунках, серед мужності батька і доброти матері, готуватися до почуттєвої зрілості. Інколи, щоб оборонити, потрібно відійти, а інколи — зупинитися, щоб захистити; а іноді необхідно боротися. Однак завжди необхідно бути ніжними.

Потрібно мати відвагу, щоб заснувати сім’ю!

Потрібно мати відвагу, щоб заснувати сім’ю! Потрібно мати відвагу! Це звернення до вас, молоді наречені, воно тісно пов’язане з цим покликанням. Що таке подружжя? Це правдиве і справжнє покликання, таке як священство і чернече життя. Двоє християн, які одружуються, відчули в історії їхньої любові Господнє покликання, покликання, щоб створити з двох, чоловіка і жінки, одне тіло, одне єдине життя. І Таїнство Подружжя огортає цю любов Божою благодаттю, укорінює її у самому Бозі. З цим великим даром, з певністю цього покликання можете бути певні: зможете нічого не боятися, зможете спільно вирішити все.

Подружжя — не фікція

Ісусова любов, яка благословила й освятила зв’язок наречених, здатна зберегти їхню любов та відновити її, якщо вона по-людськи втрачається, коли її розривають; коли вона вичерпується. Христова любов може повернути подругам радість крокувати спільно, бо це є подружжя. Спільний шлях чоловіка і жінки, на якому чоловік має завдання допомагати жінці, щоб більше була жінкою, а жінка має завдання допомагати чоловікові, щоб був більше чоловіком. Це не простий шлях без конфліктів: ні, бо це було б не по-людськи. Це зобов’язувальний шлях, іноді важкий, а іноді навіть конфліктний, але це життя! Подружжя — символ життя, правдивого життя, не фікція! Воно — таїнство любові Христа і Церкви, любові, яка перед хрестом має свою перевірку і свою гарантію.

† Папа Франциск

synod.ugcc.ua

На фото: Жировицька чудотворна ікона Матері Божої

Духовність