Євангеліє від Марії. День шістнадцятий: Сповнена ласки

Марія настільки з’єднана з Христом, тому що мала про нього знання серця, знання віри, яка живилася материнським досвідом і тісним зв’язком з її Сином. Свята Діва — Жінка віри, яка дала місце Богові у своєму серці, у своїх планах; є вірною, здатною прийняти як дар Сина — подію тієї «повноти часу» (пор. Гал. 4, 4), у якій Бог, вибираючи покірний шлях людського життя, особисто ввійшов в історію спасіння. І тому не можна зрозуміти Ісуса без Марії.

Благословенна між жінками

Сьогодні пригадую слова, які Єлизавета мовила про святу Діву: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого. І звідкіля мені це, що прийшла до мене мати Господа мого?» (Лк. 1, 42–43).

Це благословення — продовження священничого благословення, яке Бог дав Мойсеєві, щоб його передав Аронові й усьому народові: «Нехай Господь благословить тебе й охороняє тебе! Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та помилує тебе! Нехай Господь оберне своє обличчя до тебе і дасть тобі мир!» (Чис. 6, 24–26). Відзначаючи врочистість найсвятішої Марії, Матері Божої, Церква нам пригадує, що Марія — перша адресатка цього благословення. У ній воно сповняється: справді, ніяке інше створіння не бачило над собою сяючого Божого обличчя — тільки Марія, яка дала людське обличчя вічному Слову, і так ми всі можемо його споглядати.

Крім споглядання Божого обличчя, ми також можемо прославляти його як пастирі, які повернулися з Вифлеєма з подячною піснею після того, як побачили Дитя і його молоду Маму (пор. Лк. 2, 16). Були разом, як були разом на Голготі, тому що Христос і його Мати нероздільні: між ними дуже тісний зв’язок, як між кожною дитиною і її мамою. Тіло Христове, яке є основою нашого спасіння (Тертуліан), було виткане в лоні Марії (пор. Пс. 139, 13). Та нерозривність походить від факту, що Марія вибрана, щоб бути Матір’ю Спасителя. Вона внутрішньо розділила всю місію, залишаючись поруч із Сином аж до кінця на Голготі.

Марія настільки з’єднана з Христом, тому що мала про нього знання серця, знання віри, яка живилася материнським досвідом і тісним зв’язком з її Сином. Свята Діва — Жінка віри, яка дала місце Богові у своєму серці, у своїх планах; є вірною, здатною прийняти як дар Сина — подію тієї «повноти часу» (пор. Гал. 4, 4), у якій Бог, вибираючи покірний шлях людського життя, особисто ввійшов в історію спасіння. І тому не можна зрозуміти Ісуса без Марії.

Настільки ж невідокремленими є Христос і Церква, тому що Церква і Марія йдуть завжди разом. Це є, властиво, таїнство жінки в еклезіальній спільноті. І не можна зрозуміти спасіння, яке звершив Ісус, не розглядаючи материнства Церкви. Відокремити Ісуса від Церкви — це хотіти впровадити «абсурдну дихотомію», — як писав Павло VI (пор. Радість Євангелія, п. 16). Неможливо «любити Христа, але не любити Церкви, слухати Христа, але не слухати Церкви, належати до Христа, але поза Церквою» (Там само). Справді, Церква — велика Божа родина, яка веде нас до Христа. Наша віра є не абстрактною доктриною чи якоюсь філософією, а живим зв’язком з Особою: Ісусом Христом, єдинородним Божим Сином, який став людиною, помер і воскрес, щоб спасти нас і жити посеред нас. Де можемо Його зустріти? Його зустрічаємо в Церкві, у нашій святій ієрархічній Матері-Церкві. Це Церква нам сьогодні говорить: «Ось — Агнець Божий», це Церква, яка Його сповіщає; це в Церкві Ісус продовжує сповняти свої благодаті, якими є Святі Таїнства.

Ця дія і місія Церкви виражають Її материнство. Справді, вона — як мати, яка охороняє Ісуса з ніжністю і дарує Його усім радісно та щедро. Ніяка Ісусова поява, навіть наймістичніша, ніколи не може Його відірвати від Тіла та Крові Церкви, від історичної реальності Тіла Христового. Без Церкви Ісус Христос буде зведений до якоїсь ідеї, до якоїсь моралі, до якогось почуття. Без Церкви наш зв’язок з Ісусом живився б тільки нашою уявою, нашими інтерпретаціями, нашими бажаннями.

Дорогі брати і сестри! Ісус Христос є благословенням для кожної людини й усього людства. Церква, даючи нам Христа, подає повноту Господнього благословення. Властиво це є місією Божого народу поширювати на всі народи Боже благословення, воплочене в Ісусі Христі. І Марія, перша й досконала вірянка, взірець Церкви на життєвому шляху є тією, яка відкриває цю дорогу материнства Церкви і завжди підтримує материнську місію, яка скерована до всіх людей. Її досконале материнське свідчення крокує з Церквою від початків. Вона, Божа Мати, також є Матір’ю Церкви і за посередництвом Церкви є Матір’ю всіх людей і всіх народів.

Нехай ця ласкава і турботлива Мати нам випрошує Господнє благословення для всієї людської родини. Сьогодні в особливий спосіб до Всесвітнього дня миру просімо її заступництва, щоби Господь дарував нам мир у ці дні: мир у серцях, мир у родинах, мир між націями. Цьогорічне послання з нагоди Дня миру таке: «Більше не раби, а брати». Всі ми покликані, щоби бути вільними, бути синами, і кожен згідно зі своєю відповідальністю покликаний боротися проти модерних форм рабства. З кожним народом, культурою і релігією єднаймо наші зусилля. Нехай нас супроводжує і підтримує Той, хто, щоб вчинити нас усіх братами, став нашим слугою.

Дивімося на Марію, споглядаймо святу Матір Божу. Я хотів би запропонувати вам спільно її привітати, як це зробив відважний народ Ефеса, який викликував перед своїми пастирями, коли входили до церкви: «Свята Божа Мати!» Яке гарне вітання для нашої Матері… В одній історії, не знаю, чи вона є правдивою, йшлося про те, що деякі люди мали палиці в руках, можливо, щоб дати зрозуміти владикам, що з ними могло би статися, якби не мали відваги проголосити Марію Божою Матір’ю. Закликаю усіх вас, без палиць, підвестися і тричі її привітати, стоячи привітати Її словами первісної Церкви: «Свята Божа Мати!»

Марія дозволяє Богові діяти

Послання непорочного зачаття Діви Марії можна підсумувати такими словами: все є Божим даром, все є ласкою, все є Його даром любові для нас. Архангел Гавриїл каже про Марію «повна ласки» (Лк. 1, 28). У ній немає місця для гріха, тому що Бог вибрав її перед віками на матір Ісуса й оберіг Її від первородного гріха. І Марія відповідає на ласку і Йому віддається, кажучи Ангелові: «Нехай зі мною станеться по твоєму слову!» (38). Не каже: «Я зроблю згідно з Твоїми словами»: Ні! Але: «Нехай зі мною станеться…». І слово стало тілом в Її лоні. Також і ми маємо слухати Бога, який до нас промовляє, і прийняти Його волю; за Євангельською логікою немає нічого більш дієвого і плодовитого, як слухати і прийняти слово Господнє, яке походить з Євангелії, з Біблії. Господь завжди до нас промовляє!

Постава Марії з Назарета нам показує, що насамперед — це бути, а не робити, яке необхідно залишити Богові, щоб насправді було так, як Він хоче. Це Бог звершує у нашому житті так багато чудес. Марія сприйнятлива, а не пасивна. Як на фізичному рівні отримує силу Святого Духа, а потім дає тіло і кров Божому Синові, який формується в ній, так і на духовному рівні приймає благодать і відповідає на неї вірою. Тому св. Августин каже, що Діва «зачала спочатку у серці, а потім в лоні» (Discorsi, 215, 4). Спочатку зачала віру, а потім — Господа. Це таїнство прийняття благодаті, яка в Марії була через єдиний привілей — вона не мала гріха, є можливістю для всіх. Святий апостол Павло справді розпочинає своє послання до ефесян цими словами прослави: «Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас із неба всяким духовним благословенням у Христі» (Еф. 1, 3). Як Марія отримала привітання від святої Єлизавети «благословенна між жінками» (Лк. 1, 42), так і ми також є завжди «благословенні», тобто люблені, і тому «вибрані перед заснуванням світу, щоб ми були святі й бездоганні перед ним у любові» (Еф. 1, 4). Марія захоронена від гріха, натомість ми спасенні благодаттю Хрещення у вірі. Однак і Вона, і ми за посередництвом Христа «на хвалу слави своєї благодаті» (Еф. 1, 6) наділені тією ласкою, якою Непорочна була обдарована у повноті.

Перед любов’ю, перед милосердям, перед Божою благодаттю, збереженою у наших серцях, це дар, який дається незаслужено. Ніхто з нас не може купити спасіння! Спасіння — безкоштовний дар, що подарував Господь, який приходить до нас і перебуває в нас. Як ми безкоштовно прийняли, так і безкоштовно покликані давати його (пор. Мт. 10, 8) за прикладом Марії, яка одразу після того, як прийняла сповіщення Ангела, йде, щоб розділити дар плідності зі своєю родичкою Єлизаветою. Чому якщо все нам подаровано, все потрібно повернути. І як це зробити? Дозволяючи, щоб Дух Святий вчинив із нас дар для інших. Дух є даром для нас, і ми через благодать Святого Духа повинні бути даром для інших і дозволити, щоб Святий Дух допоміг нас стати інструментами прийняття, інструментами примирення, інструментами прощення. Якщо наше життя буде перемінене благодаттю Святого Духа, тому що благодать Господня нас перемінює, то не зможемо тримати для себе світла, яке просвітлює інших. Вчімося від Марії, яка постійно дивилася на Сина, і її обличчя стало «обличчям, яке найбільш подібне на Христа» (Данте, Рай, XXXII, 87). І до неї зараз звертаймося у молитві, яка пригадує сповіщення Ангела.

† Папа Франциск

На фото: Пліснесько-Підгорецька чудотворна ікона Матері Божої (монастир Благовіщення оо. Василіян)
 
synod.ugcc.ua
Духовність