«Прийди! Помолися! Пам՚ятай!» – У Дрогобичі поховали останки жертв більшовицького терору

«Прийди! Помолися! Пам՚ятай!» – У Дрогобичі поховали останки жертв більшовицького терору

14 липня 2021 року в Дрогобичі пройшов день скорботи і пам՚яті. Відбулося поховання жертв жахливих знущань і смертей, які вчинив більшовицький режим в 1939-41, 1944 і в наступних роках в тюрмі, що по вул. Стрийській, 3, біля василіанського монастиря святих Апостолів Петра і Павла.


 

В переддень, 13 липня, працівники пошуково-ексгумаційного центру «Доля» біля монастиря цілий день складали у 78 невеличких трун останки закатованих жертв.

Поминальні богослужіння розпочались на подвір’ї монастирського храму св. апп. Петра й Павла. Панахиду очолив владика Ярослав, єпископ Самбірсько-Дрогобицький, у співслужіні владики Григорія, єпископа-помічника і вл. Якова Макарчука, (архієпископа Дрогобицько-Самбірського, ПЦУ); участь у богослужінні взяли ченці-василіани разом з отцем Протоігуменом Йоаном Школиком, ігуменом Йосифом Кралькою, священики з усіх деканатів Самбірсько-Дрогобицької єпархії та представники духовенства інших конфесій; представники міської і обласної влади, військові й ветерани АТО, а також представники громадськості. Після завершення панахиди процесійна хода вирушила на міську площу, де відбувся чин похорону.

Наприкінці богослужіння владика Ярослав звернувся зі словом до присутніх. Повертаючись до подій ХХ ст., владика Ярослав пригадав, як у вересні 1939 р. більшовицькі війська окупували Західну Україну. «Більшовицький режим вишукував патріотів української землі. Науковці говорять, що в той час було вбито 24 тисячі свідомих синів і дочок нашої землі. Статистика свідчить, що по вул. Стрийській у в’язниці НКВД протягом декількох днів заги-нуло 1200 осіб. Пам’ять про це передавалась з уст в уста», — зазначив проповідник.

Відтак владика Ярослав наголосив, що завданням нащадків є не тільки вшанувати пам’ять звитяг цих героїв, але й також закарбувати їх заповіт. Полеглі герої немовби звертаються сьогодні до нас: «Ми віддали життя за волю і кращу долю України. Ми боронили її до останньої хвилини свого життя». Єпископ додав, що жертви НКВД вмирали за минуле, сьогодення і майбутнє нашої землі. «Ми повинні чувати, бо почерк Московії той самий, що був 80 років назад. Сьогодні на Сході України розкопують могили понівечених наших співвітчизників, які прагнули соборної України, які прагнули говорити своєю мовою, які хотіли поклонятись Богові, якому поклонявся св. Володимир Великий», — зазначив єпископ.

Наприкінці свого слова владика Ярослав подякував усім, хто трудився над ексгумацією жертв більшовицького терору і тим, щоб їх належно поховати.

Після владики Ярослава звернувся також вл. Яків (ПЦУ), а також представники влади області і міста.

Опісля процесійна хода вирушила до Поля Скорботи, де останки жертв були передані землі. Відтак із завершальним словом до присутніх звернувся владика Григорій. «Як довго вони чекали, коли священик запечатає їх могилу, і вони зможуть віднайти в Бозі блаженний упокій. Як чекали вони на те, щоб ми прийшли їм дати, а радше повернути, забране в них колись добре ім’я», — сказав проповідник.

Єпископ зі смутком відзначив, що сьогодні ми не можемо назвати імен цих жертв і невідомо чи колись вдасться це зробити. «Втім ми сьогодні їх одноголосно і щиро називаємо синами і доньками свого народу, їхнього народу, нашого українського. Їх називали злочинцями, їх називали ворогами, а ми нині проголошуємо нашими серцях і устами, що вони герої, що вони діти свого народу, і найголовніше, що вони улюблені Божі діти. Бо кожен з них має те ім’я, яке вони отримали в Тайні Хрещення. І навіть якщо ми цих імен не знаємо, їх знає Господь Бог», — сказав владика Григорій.

Далі владика Григорій додав, що цим поховальним богослужінням присутні засвідчили свою віру у вічне життя. «Маємо надію на те, що Господь винагородить їхнє страждання, любов до Бога і свого народу. Господь подарує їм вічне життя, якого їм вже ніхто не зможе відібрати», — наголосив єпископ.

Роздумуючи на гаслом організаторів дійства «Прийди! Помолися! Пам՚ятай!», можемо сказати, що учасники дійства відповіли своєю участю на цей заклик, але думаємо, що вони не лише прийшли, не лише помолилися, не лише запам՚ятали, але зможуть передати цей запал, цей дух дійства іншим, а особливо прийдешнім поколінням.

Історична довідка

Перший похорон жертв НКВД відбувся у Дрогобичі 4 липня 1941 р. о 15 год. на цвинтарі при церкві Спаса (нині вул. Грушевського). Тоді комендант німецької окупаційної влади Дрогобича майор Бертам, щоб відмежуватись від злочинів НКВД, не лише дав дозвіл о. декану Григорію Канді поховати тлінні останки 74 українців, закатованих у тюрмі на Стрийській, 3, а й сприяв у проведенні похорону жертв НКВД. Серед захоронених був о. Северіян Бараник, ЧСВВ, ігумен монастиря отців василіан, проголошений блаженним у 2001 році святим Папою Іваном Павлом ІІ.

У серпні-жовтні 1990 року під час розкопок, які проводила історико-просвітницька організація «Меморіал», на території колишньої дрогобицької катівні з чотирьох ям було ексгумовано 486 людських останків. Через 50 років після початку радянської окупації, за 40 днів до проголошення Україною Незалежності, у Дрогобичі відбувся найбільший у Європі похорон жертв НКВД-НКГБ 1939-1941 рр. за християнським обрядом за участі майже 100 000 чоловік.

 

У 2018-19 рр Меморіально-пошуковим центром «Доля» під час розкопок на території саду при монастирі свв. Апп. Петра і Павла (колишня територія УНКВД) у 24-х ямах знову виявлено 78 тлінних останнків жертв НКВД-НКГБ. За результатами ексгумаційних та антропологічних досліджень деякі жертви були закатовані у 1939-41-их роках, більшість – після 1944 року. Переважна більшість тлінних останків належала 20-30-річним особам, деяким було 40 і більше років… Серед ексгумованих виявлено останки бійців УПА. Жертви мали кульові отвори в потилиці, їхні тіла були скручені колючим дротом по двоє і більше осіб…

Більше фото на сторінці у Фейсбук Монастиря

За матерілами: Пресслужба СДЄ

Фото: Олег Бандрівський, Святослав Херович

Варто – Галицькі Новини | Facebook

Новини Обране Парафія