Радіопрограми

Голос місіонаря

радіопроект оо. Василіян у Дрогобичі, програму веде о. Юстин Борис, ЧСВВ

41
Христос і людська недосконалість (ефір 30.11.2018)
42
Про Різдвяний піст (ефір 07.12.2018)
43
Різдвяний піст і прощення (ефір 14.12.2018)
44
Готуємося до Різдва (ефір 21.12.2018)
45
Готуємося до Різдва (ефір 28.12.2018)

Слухати ще... 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ... 10

Святий Василій Великий:

Земні добра мають більше гіркості, ніж насолоди, наприклад: у подружжі трапляється бездітність, вдівство, перелюбство; в рільництві - неродючість, у купецтві - розбиття кораблів. Багатство часто викликає інтриги. Виставне життя, пересиченість і безперервні розкоші спричиняють різні недуга і всякого роду терпіння (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 33).
Коли за ласкою Божою знайдеш доброго вчителя, - а, напевно, його знайдеш, коли будеш шукати, - дотримуйся наступного правила: не роби нічого поза його думкою... Стань наче безпечною скарбницею, повною чеснот. Бесіда твого духовного отця нехай буде немов ключем до тієї скарбниці. Нехай цей ключ відкриває твої уста, як треба поживитися, та нехай їх закриває (св. Василій Великий, А.Б. 2).
«Його слава завжди в устах моїх» (Пс. 33:2). Здається, Пророк говорить про те, що неможливе. Як Божа слава може бути завжди на устах людини? Коли вона веде звичайні розмови, які відносяться до життя, тоді немає в неї Божої слави на устах. А коли спить, вона в той час цілком мовчатиме. Коли ж хтось їсть і п'є, як же тоді його уста голоситимуть славу Богові? На це ми скажемо, що одуховлена людина має свого роду духовні уста, якими живиться, приймаючи слово життя. А ним є хліб, що сходить з неба... Праведний, чи їсть, чи п'є, - все робить на Божу славу (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 33).
Бережімся, брати, заздрості, щоб не стати нам учасниками діл нашого ворога й не підпасти під той самий засуд! Коли горду людину судять судом диявола, то чи заздрісна людина уникне кари, приготованої дияволові? Нема в людських душах провини, страшнішої від заздрості, що властиво майже не шкодить іншим, але це перше і своєрідне лихо для тих, хто йому піддається. Як іржа точить залізо, так заздрість - душу, що в ній загніздилася (св. Василій Великий, Гомілія про заздрість).
Чи розумно приписувати дияволові кожний гріх: у думках, бесідах або вчинках? - Думаю, що диявол сам по собі не може бути для когось причиною гріха. Він може тільки довести необережних до гріхів пристрасті тим чином, що використовує природні схильності до лихих пристрастей (св. Василій Великий, КПр. 75).